Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (6) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Веснін А$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 14 Представлено документи з 1 до 14 |
|||
| 1. | 
Монастирський Ю. А. Дослідження впливу характеристик опорної поверхні сучасних кар´єрів на показники повороткості автосамоскидів [Електронний ресурс] / Ю. А. Монастирський, А. В. Веснін, В. О. Сістук // Наукові нотатки. - 2012. - Вип. 37. - С. 239-245. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nn_2012_37_48 | ||
| 2. | 
Монастирський Ю. А. Сучасна підготовка операторів кар'єрних самоскидів [Електронний ресурс] / Ю. А. Монастирський, А. В. Веснін // Сучасні технології в машинобудуванні та транспорті. - 2014. - № 1. - С. 80-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ctmbt_2014_1_16 | ||
| 3. |
Веснін А. В. Обґрунтування передаточних чисел редуктора властивостей колеса кар’єрного самоскида у відповідності до складності трас руху [Електронний ресурс] / А. В. Веснін, Ю. А. Монастирський // Наукові нотатки. - 2014. - Вип. 45. - С. 72-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nn_2014_45_14 | ||
| 4. | 
Веснін А. В. Порівняльний аналіз залізорудного і вугільного пилу у контексті їх впливу на наробіток компонентів електромеханічної трансмісії кар’єрних самоскидів [Електронний ресурс] / А. В. Веснін, В. О. Сістук, А. О. Богачевський // Вісник Криворізького національного університету. - 2014. - Вип. 38. - С. 114-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vktu_2014_38_29 На основі аналізу простоїв кар'єрних самоскидів БелАЗ-75131, що зайняті під час перевезень гірничої маси на залізорудних кар'єрах Криворізького регіону і вугільних розрізах Кузнецького басейну, встановлено, що у залізорудних кар'єрах простої за причиною технічних впливів на електромеханічне обладнання самоскидів виникають на 43 % частіше. Результати дефектоскопічного аналізу елементів тягових електричних машин даних самоскидів показують, що кількість випадків пробоїв і зносу ізоляції обмоток, виходу із строю щіток, перекидання дуги по колектору двигуна у порівнянні з такими ж несправностями тягових машин, якими комплектуються аналогічні самоскиди вугільних розрізів, більше на 33,2 %. Для пошуку причини цієї проблеми проаналізовано гірничотехнічні умови експлуатації даної моделі самоскида на родовищах 2-х басейнів. Встановлено, що гірничотехнічні умови та якість сервісного обслуговування суттєво не впливають на виникнення виявленої різниці у кількості несправностей такого характеру. Оскільки найбільший відсоток несправностей займають саме знос ізоляції обмоток двигунів, висунуто припущення, що причиною цього негативного процесу є потрапляння з охолоджуючим повітрям у внутрішні порожнини тягових машин високодисперсного залізорудного пилу, який, у порівнянні із вугільним пилом, має високі показники залишкової намагніченості та схильності до налипання, утворюючи струмопровідні скупчення. | ||
| 5. |
Монастирський Ю. А. Урахування особливостей гірничнотехнічних умов експлуатаціїавтосамоскидіва як шлях до підвищення продуктивності кар'єрної техніки [Електронний ресурс] / Ю. А. Монастирський, А. В. Веснін, В. Сістук // Вісник Криворізького національного університету. - 2014. - Вип. 37. - С. 10-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vktu_2014_37_5 | ||
| 6. |
Гальченко А. В. Коригування мінімальної ширини площадок для маневрування кар’єрних автосамоскидів у відповідності до гірничотехнічних умов [Електронний ресурс] / А. В. Гальченко, Ю. А. Монастирський, А. В. Веснін, В. О. Сістук // Вісник Криворізького національного університету. - 2012. - Вип. 32. - С. 87-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vktu_2012_32_23 | ||
| 7. |
Веснін А. В. Методика визначення показників складності маршруту руху, ефективності роботи та узгодженості параметрів системи "двигун-трансмісія" кар’єрних самоскидів [Електронний ресурс] / А. В. Веснін, О. Д. Почужевський // Вісник Криворізького національного університету. - 2012. - Вип. 32. - С. 136-139. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vktu_2012_32_36 | ||
| 8. |
Веснін А. В. Аналіз моделей транспортної рухливості населення [Електронний ресурс] / А. В. Веснін, О. Д. Почужевський, М. Є. Кристопчук // Вісник Криворізького національного університету. - 2012. - Вип. 32. - С. 155-159. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vktu_2012_32_40 | ||
| 9. |
Веснін А. В. Моделювання процесу пересування екскаватора з чотирьохопорним крокуючим рушієм [Електронний ресурс] / А. В. Веснін, І. В. Крупко, В. В. Сегін // Вісник Криворізького національного університету. - 2017. - Вип. 44. - С. 54-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vktu_2017_44_13 Мета роботи - розробка методики експериментальних досліджень працездатності крокуючого чотирьохопорного механізму пересування екскаваторів та пошук шляхів його удосконалення. Крокуючі механізми пересування знайшли широке застосування в гірничій промисловості, особливо на машинах з малою швидкістю пересування. Крокуючі механізми, як правило, застосовують на потужних екскаваторах-драглайнах з ковшем місткістю 4 м<^>3 | ||
| 10. |
Сістук В. О. Дослідження особливостей маневрування автотранспортних засобів з електромеханічною трансмісією у лабораторних умовах [Електронний ресурс] / В. О. Сістук, А. В. Веснін // Вісник Криворізького національного університету. - 2016. - Вип. 43. - С. 57-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vktu_2016_43_15 Представлено дослідження особливостей маневрування автотранспортних засобів з електромеханічною трансмісією у лабораторних умовах. Об'єктом дослідження виступає маневреність колісного транспортного засобу в залежності від способу повороту. Мета дослідження - перевірка математичної моделі силового довороту колісного транспортного засобу. Лабораторні випробування включали визначення коефіцієнтів зчеплення та опору кочення, вимірювання та оцінку радіуса повороту лабораторного візка під час кінематичного повороту та силового довороту. Кінематичний поворот лабораторного візка виконувався за рахунок повороту передніх керованих коліс. З метою реалізації силового довороту за рахунок зміни відношення швидкостей задніх ведучих коліс зовнішнього та внутрішнього борта, необхідно забезпечити відповідний розподіл тягових зусиль відповідно до зчіпних властивостей опорної поверхні. Технічно дана задача виконана за допомогою мікроконтролера Arduino, що використовується для управління обертанням задніх коліс візка. Середня за результатами всіх вимірювань величина мінімального радіусу повороту візка при кінематичному способі повороту більша за радіус при силовому довороті на 0,12 - 0,49 м (10,7 - 37,6 %) при коефіцієнтах зчеплення 0,27 - 0,57. Середнє значення мінімального радіуса повороту за результатами випробувань на шести типах покриття випробувальних площадок при кінематичному повороті становить 1,20 м, при силовому довороті - 0,87 м, що менше на 0,34 м (28 %). На основі результатів вимірювань вперше було встановлено емпіричну залежність мінімального радіуса повороту лабораторного візка відповідно до коефіцієнта зчеплення опорної поверхні, яка дозволяє визначати зв'язок між коефіцієнтом обертання задніх ведучих коліс транспортного засобу окремо правого і лівого борта й його показниками маневреності відповідно до властивостей опорної поверхні. Проведено порівняльний аналіз розрахункових та емпіричних значень мінімальних радіусів повороту візка. Одержані відхилення показників (9,6 - 17,3 %) свідчать про те, що математична модель силового довороту дозволяє прогнозувати показники маневреності транспортного засобу з високою точністю. | ||
| 11. |
Веснін А. В. Кінцево-елементний аналіз механізму старіння ізоляції обмотки тягового двигуна кар’єрного самоскида [Електронний ресурс] / А. В. Веснін, В. О. Сістук, А. О. Богачевський // Вісник Криворізького національного університету. - 2016. - Вип. 43. - С. 126-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vktu_2016_43_29 Мета роботи - дослідження механізму старіння ізоляції обмотки тягового двигуна кар'єрного самоскида при потраплянні у тріщини лакового покриття залізорудного пилу. Об'єктом дослідження є ізоляція якірної обмотки тягового двигуна кар'єрного самоскида. Предметом дослідження є процес руйнування лобових частин якірної обмотки тягового двигуна кар'єрного самоскида під дією термомеханічних навантажень та електромагнітних властивостей часток залізорудного пилу. Використано комп'ютерне моделювання для проведення термічного аналізу лакового покриття обмотки якоря тягового двигуна кар'єрного самоскида, аналізу напружено-деформованого стану лобових частин обмотки з урахуванням впливу залізорудного пилу певних фракцій, втомного аналізу лакового покриття обмотки при накопиченні пилу у її тріщинах, аналізу електромагнітної індукції котушки якоря. Наукова новизна. Наукову цінність представляє отримана вперше залежність проценту пошкодження ізоляції обмотки якоря тягового двигуна кар'єрного самоскида від наробітку тягового двигуна за різних дорожньо-транспортних умов. Досліджено потрапляння і накопичення часток залізорудного пилу у тріщинах лакового покриття якірної обмотки двигуна на різних стадіях розвитку даного процесу. За допомогою методу кінцево-елементного аналізу розглянуто процес руйнування лакового покриття з плином часу при наявності часток пилу у тріщинах різних шарів ізоляції. На основі одержаної залежності ступеня пошкоджень ізоляції від часу роботи двигуна, з'являється можливість прогнозування терміну служби двигуна з урахуванням особливостей перевізного процесу у кар'єрі. Проведений аналіз показав, що процес заповнення залізорудним пилом тріщин лобових частин ізоляції обмотки тягового двигуна пов'язаний із циклічним характером струмових навантажень, при наявності часток пилу у тріщинах температура лакового покриття перевищує температуру плавлення обмотки, що викликає значний прогин її лобової частини. При повному заповненні тріщин покриття частинками залізорудного пилу відбувається миттєве руйнування лобових частин ізоляції. | ||
| 12. |
Монастирський Ю. А. Обгрунтування управління обертанням ведучих коліс кар´єрних автосамоскидів для створення додаткового поворотного моменту [Електронний ресурс] / Ю. А. Монастирський, А. В. Веснін, В. О. Сістук // Вісник Криворізького національного університету. - 2012. - Вип. 31. - С. 192-196. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vktu_2012_31_54 | ||
| 13. |
Сістук В. О. Дослідження особливостей маневрування автотранспортних засобів з електромеханічною трансмісією у лабораторних умовах [Електронний ресурс] / В. О. Сістук, А. В. Веснін // Сучасні технології в машинобудуванні та транспорті. - 2016. - № 3. - С. 129-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ctmbt_2016_3_25 Представлено дослідження особливостей маневрування автотранспортних засобів з електромеханічною трансмісією у лабораторних умовах. Об'єктом дослідження виступає маневреність колісного транспортного засобу в залежності від способу повороту. Мета дослідження - перевірка математичної моделі силового довороту колісного транспортного засобу. Лабораторні випробування включали визначення коефіцієнтів зчеплення та опору кочення, вимірювання та оцінку радіуса повороту лабораторного візка під час кінематичного повороту та силового довороту. Кінематичний поворот лабораторного візка виконувався за рахунок повороту передніх керованих коліс. З метою реалізації силового довороту за рахунок зміни відношення швидкостей задніх ведучих коліс зовнішнього та внутрішнього борта, необхідно забезпечити відповідний розподіл тягових зусиль відповідно до зчіпних властивостей опорної поверхні. Технічно дана задача виконана за допомогою мікроконтролера Arduino, що використовується для управління обертанням задніх коліс візка. Середня за результатами всіх вимірювань величина мінімального радіусу повороту візка при кінематичному способі повороту більша за радіус при силовому довороті на 0,12 - 0,49 м (10,7 - 37,6 %) при коефіцієнтах зчеплення 0,27 - 0,57. Середнє значення мінімального радіуса повороту за результатами випробувань на шести типах покриття випробувальних площадок при кінематичному повороті становить 1,20 м, при силовому довороті - 0,87 м, що менше на 0,34 м (28 %). На основі результатів вимірювань вперше було встановлено емпіричну залежність мінімального радіуса повороту лабораторного візка відповідно до коефіцієнта зчеплення опорної поверхні, яка дозволяє визначати зв'язок між коефіцієнтом обертання задніх ведучих коліс транспортного засобу окремо правого і лівого борта й його показниками маневреності відповідно до властивостей опорної поверхні. Проведено порівняльний аналіз розрахункових та емпіричних значень мінімальних радіусів повороту візка. Одержані відхилення показників (9,6 - 17,3 %) свідчать про те, що математична модель силового довороту дозволяє прогнозувати показники маневреності транспортного засобу з високою точністю. | ||
| 14. |
Почужевський О. Д. Аналіз питання експертного оцінювання дефектів пневматичних шин [Електронний ресурс] / О. Д. Почужевський, А. В. Веснін, М. Є. Кристопчук // Сучасні технології в машинобудуванні та транспорті. - 2017. - № 2. - С. 118-123. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ctmbt_2017_2_20 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |